Новини інституту

ЦЕ ВАЖЛИВО.В Україні представлено перші результати PISA-2018

Матеріал читаємо нижче або переходимо на сайт оригінального повідомлення за цим гіперпосиланням.


РЕФОРМА НУШ ДІЙСНО ПОТРІБНА УКРАЇНІ – РЕЗУЛЬТАТИ PISA ПІДТВЕРДЖУЮТЬ ЦЕ І ВКАЗУЮТЬ, ЯК ЗРОБИТИ ЗМІНИ ЕФЕКТИВНІШИМИ
Опубліковано 03 грудня 2019 року о 11:50




Автор фото – прес-служба Міністерства освіти та науки України

      Результати міжнародного дослідження PISA, в якому Україна вперше взяла участь у 2018 році, свідчать, що реформа «Нова українська школа» – об’єктивна потреба для держави. Про це заявила Міністр освіти і науки Ганна Новосад сьогодні, 3 грудня 2019 року, під час презентації Національного і Міжнародного звітів за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018.
      «Ми розраховуємо на те, що отримані результати стануть сигналом для наших вчителів, батьків та суспільства загалом. Тепер має стати очевидним, що реформа шкільної освіти для України – не забаганка, а об’єктивна потреба», – зазначила Ганна Новосад.
Так, результати українських учнів/студентів у PISA-2018 виявились гірші, а з математики – значно гіршими порівняно із середніми значеннями по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку – держав, які мають високі стандарти в освіті та інших галузях суспільного життя. Це прослідковується в усіх трьох компетенціях, рівень яких досліджує PISA, – читацькій, математичній та природничо-науковій.
      Згідно з результатами PISA-2018, базового рівня – мінімального, якого в кінці першого етапу середньої освіти мають досягти учні, – в Україні не досягли:
  • з читацької грамотності – 25,9% українських підлітків,
  • з математичної – 36%,
  • з природничо-наукової – 26,4%.
      Для порівняння, у країнах ОЕСР базового рівня сформованості читацької грамотності не досягли 22% підлітків, математичної – 23,9%, природничо-наукової – 21%.
Окрім країн ОЕСР, результати України доцільно порівнювати з показниками референтних для України держав – країн зі схожим соціально-економічним станом та культурно-історичною спорідненістю. Референтними для України у звіті PISA-2018 є Білорусь, Грузія, Естонія, Молдова, Польща, Словацька Республіка та Угорщина. У рейтингу референтних країн Україна випередила лише Грузію та Молдову за всіма трьома показниками. А Естонія взагалі увійшла до топ-10 країн за рейтингом ОЕСР.
У загальному рейтингу всіх 78-и країн, які взяли участь у PISA-2018, позиції визначаються з урахуванням похибок та множинних порівнянь між країнами на схожих рівнях успішності. Тому загальний рейтинг подається у діапазоні позицій. Так, Україна займає наступні діапазони у рейтингах компетентностей:
  • читацької – 37-42 позиції,
  • математичної – 41-46 позиції,
  • природничо-наукової – 35-42 позиції.
      «Результати PISA-2018, зокрема, заперечують міф про ефективність радянської математичної системи освіти. Дослідження показує: 36% наших 15-річних учнів не досягають навіть базового рівня знання з математики. Вони мають проблеми із завданнями, де потрібно використовувати прості стратегії розв’язування, процентні співвідношення, оперувати дробами й десятковими числами», – наголосила Ганна Новосад.
Міністр повідомила, що 2020/2021 навчальний рік стане роком математики в Україні – на це є принципова згода Президента України. Така ініціатива матиме на меті розвиток математичної грамотності у школярів.
      Ганна Новосад наголосила, що результати PISA цінні тим, що не просто показують рівень компетентностей учнів/студентів, а дають можливість прослідкувати вплив різних чинників на результати навчання. Для цього PISA досліджує ставлення учителів та батьків, цінності особистості та її життєву позицію, мікроклімат у закладі освіти та соціально-економічний стан, у якому перебувають учасники дослідження.  
      «В результатах PISA кожен може побачити свій вплив на те, яких успіхів досягають учні у навчанні. Побачити, що він робить добре, що погано, і яких зусиль конкретно від вас вимагає ситуація, щоб вийти на якісно вищий результат. Уряд і МОН абсолютно усвідомлюють виклик, який постав перед нами. Однак жоден уряд не здатен переламати цю ситуацію самотужки – ми маємо об’єднатися навколо цього завдання спільно з батьками та вчителями», – зазначила Ганна Новосад.
Зокрема, результати PISA-2018 наочно продемонстрували:
  1. учительська та батьківська підтримка поліпшують результати навчання,
  2. обсяг часу, який відводиться на вивчення предметів, критично малий, а сам час навчання використовується неефективно,
  3. булінг негативно позначається на успішності,
  4. вищий рівень кваліфікації вчителя позитивно впливає на успішність підлітків.
      «Результати України у PISA-2018 потребують ретельного вивчення і вироблення механізмів для вирішення проблем, які показав звіт. Але загалом ці результати для нас – точка відліку для оцінки розвитку шкільної освіти в Україні та основа для розробки ключових політик. Зокрема – для оцінки результатів НУШ після впровадження реформи у 5-9 класах», – зазначила Ганна Новосад.
      За словами Міністра, основними завданнями, які МОН бачить перед собою, є:
      - зміна змісту освіти – підготовка стандарту базової та старшої школи з урахуванням результатів PISA;
      - системний підхід до підвищення якості підготовки та професійного зростання вчителів (впровадження супервізії, сертифікації, педагогічної інтернатури (наставництва) для молодих вчителів, вдосконалення системи підвищення кваліфікації, реформа системи оплати праці);
      - боротьба з нерівністю освіти: максимально необхідні зусилля – від інвестицій в обладнання до закриття малокомплектних шкіл з низькою якістю освіти – для кращих результатів дітей;
      - проведення додаткових досліджень, які допоможуть правильно зрозуміти окремі тривожні тенденції, наприклад, чому в хлопців результати значно гірші, ніж у дівчат;
      - наступний 2020-2021 навчальний рік буде оголошено Роком математики в Україні.
      Довідково
      PISA (Program for International Student Assessment) – міжнародне дослідження, що проводиться з 2000 року в 80+ країнах. Кожні три роки дослідження вивчає рівень оволодіння читацькою, математичною та природничо-науковою компетенціями у 15-річних підлітків. PISA не перевіряє, чи засвоїли учні зміст освітньої програми, а оцінює, наскільки учні здатні використовувати здобуті знання, уміння та навички в реальному житті.
      У дослідження беруть участь 15-річні підлітки, оскільки саме в цьому віці у більшості країн світу закінчують здобуття обов’язкової освіти. Українські підлітки цього віку, які взяли участь у PISA, під час дослідження навчались у різних класах закладів загальної середньої освіти, на 1-му курсі закладів вищої освіти І–ІІ рівнів акредитації або у професійно-технічних закладах освіти.
      Тести доповнено анкетуванням учнів/студентів, учителів/викладачів, керівників закладів освіти, батьків. Таким чином PISA вивчає фактори, які впливають на успішність підлітків – кваліфікацію вчителів, зміст освітніх програм, кількість часу на навчання, залученість батьків до участі в житті закладу освіти, загальні цінності особистості тощо.

  • 03.12.2019
До списку новин