Новини інституту

Творчість Шевченка і духовні вектори розвитку України

Творчість Шевченка і духовні вектори розвитку України

М.Піддубний,

методист Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти


     Під такою назвою 26 березня 2014 року в Рівненському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти відбулася міжвузівська науково-практична конференція, проведена спільно з Рівненським обласним об'єднанням Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка і приурочена сучасному осмисленню феномену Тараса Шевченка, його впливу на формування української нації.

     У роботі конференції взяли участь начальник управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації Таргонський Г.М., в.о. ректора Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Лавренчук А.О., науковці вишів Києва, Рівного, Острога, науково-методичні працівники Рівненського ОІППО, письменники та журналісти Рівненщини, методисти районних, міських методичних кабінетів, центрів, працівники Рівненської обласної державної бібліотеки, Рівненського обласного краєзнавчого музею, Рівненської Малої академії наук учнівської молоді, педагоги області.

    До початку роботи конференції її учасники мали нагоду переглянути мультимедійні слайд-презентації "Вічний як народ" Рівненського обласного краєзнавчого музею, "Пам'ятники Т.Г.Шевченку на Рівненщині і в світі" Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а також документальні фільми про мандрівку Тараса Шевченка Волинню "Так було". Зацікавили присутніх виставки фоторепродукцій автопортретів Т.Г.Шевченка Рівненського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка, видань творів Т.Шевченка минулих століть "Навіки з нами серце і слова пророчі" Рівненської обласної наукової бібліотеки, творів Т.Г.Шевченка та літератури про нього "Пророче слово Кобзаря" бібліотеки Рівненського ОІППО. Особливий інтерес викликав вишитий "Кобзар" літератора Олени Медведєвої та дизайнера Анни Тимошок.

     Відкриваючи конференцію, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародного співробітництва Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, голова Рівненського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка Вєтров І.В. закцентував увагу на багатогранності шевченківських заходів, проведених до ювілею Кобзаря в Рівненському ОІППО, загальноосвітніх навчальних закладах, просвітянських організаціях області. За словами Івана Васильовича, обласна конференція є своєрідним підсумком зробленого і виробленням шляхів подальшої співпраці науковців, методистів і педагогів у реалізації планів з відзначення ювілею Кобзаря. Те, як наша країна відсвяткує ювілей письменника, наголосив ведучий, задасть духовні вектори розвитку України у світовому просторі на майбутнє.

     Про світову велич і славу Кобзаря розповів, згадуючи приклади з власної участі у багатьох заходах як в Україні, так і за її межами, директор Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України, професор, доктор філологічних наук, академік Української академії наук Кононенко П.П. Кожен народ, зазначив промовець, має свого генія, який уславив ім’я цього народу на віки: для англійців — це Шекспір, для німців — Гете, для українців такою людиною є Тарас Григорович Шевчен­ко. На сторожі пригнобленого українського народу він поставив слово, ним захистив цей народ, показав світові його самобутність і велич, утвердив як націю. Жодній людині, наголосив Петро Петрович, не поставлено стільки пам'ятників, як Т.Г.Шевченку (понад 1500). Його твори перекладені і видані 147 мовами світу. Образ поета втілено в художніх творах, різних жанрів усної народної творчості, в живописних полотнах, творах скульптурного мистецтва. Він живе у наших серцях.

     У контексті сьогоднішнього дня запропонував поглянути на ставлення Т.Шевченка до Росії та Польщі перший проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія», доктор філософських наук, професор Кралюк П.М. За його словами, в Кобзаря багато можна знайти такого, що пояснює наші реалії і може послужити орієнтиром. Зупинившись на знакових творах Т.Шевченка, в яких особливо виразно проявилася його позиція щодо Речі Посполитої ("Гайдамаки") та Російської імперії ("Сон"), Петро Михайлович показав, що поет піддавав різкому осуду як польських конфедератів, які принесли українцям чимало бід, так і росіян-москалів, які асоціювалися в нього зі злом, насильством, поневоленням. На думку науковця, "Шевченко інтуїтивно відчував, що саме поляки в майбутньому стануть нашими союзниками і подадуть нам руку". Так і сталося: сьогодні "поляки першими визнали нашу незалежність… і сприяють нам у наших євроінтеграційних змаганнях", а названий старший брат прагне знову "загарбать і з собою взять у домовину".

     Від кафедри історії української літератури і шевченкознавства Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка у конференції взяли участь кандидати філологічних наук Оксана Данильченко та Євгеній Іщенко. У своїй промові щодо образного втілення концепту національного героя у творчості Тараса Шевченка Данильченко О.Ю. зазначила, що відзначення ювілею Кобзаря символічно співпало з буремними подіями у нашій державі, відродженням національної свідомості й гідності, народженням героїв нашого часу. А хто був героєм та антигероєм для Тараса Григоровича? Відповідь на це питання дала у своєму виступі, посилаючись на твори поета, науковець.

     Знаковий твір польської Шевченкіани "Українські ночі, або родовід генія" автора Єжи Єнджеєвича презентувала на конференції заступник декана історико-філологічного факультету Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем'янчука, кандидат педагогічних наук Овдійчук Л.М. Роман став доступним рівнянам завдяки М. Борейку, відомому просвітянину, за стараннями якого міська «Просвіта» Рівного перевидала книгу польського письменника до 200-річчя Тараса Шевченка. Роман зацікавив педагогів, оскільки, як зазначає Лілія Миколаївна, його автор глибоко проаналізував становище підневільної України, освітив художнім словом українські темні ночі гноблення вільнолюбної країни і її народу, а також чесно й об’єктивно відтворив постать українського поета і мислителя як самостійника, головним постулатом якого була вільна українська держава.

     Пізнавальними для слухачів були розповіді про встановлення пам'ятника Т.Г.Шевченку в Москві до 150-річного ювілею поета та про вшанування пам’яті поета в Америці, запропоновані присутнім письменниками Євгеном Шморгуном та Віктором Мазаним.

почесна президія

Григорій Таргонський

Андрій Лавренчук

Іван Вєтров

Петро Кононенко

Петро Кононенко

Петро Кралюк

Оксана Данильченко

Лілія Овдійчук

Віктор Мазаний

Євген Шморгун

100-літній Кобзар Шевченка

Тарас Варварук

Наталія Хомеча

Юний кобзар Михайло Лазарець

Кобзар Назар Волощук

Виставка РОІППО

вишитий Кобзар


      Питання "Світова література й естетика у творчій рецепції Тараса Шевченка" розкрив завідувач кафедри методики змісту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філологічних наук Володимир Лавренчук. Промовець зосередив увагу на рецепції Шевченком творчості письменників різних країн, обізнаності поета зі світовою літературою, його ставленні до окремих творів інонаціональних культур. Усе, що було для нього доступне у суворих умовах заслання, поет жадібно й творчо засвоював. Широка ерудиція, прагнення постійного духовного вдосконалення, творчий неспокій прилучали Шевченка до світового духовного багатства. Пізнання митця з філософії, етики та естетики, античної та сучасної літератур, музики, живопису, скульптури, архітектури знайшли свій відбиток у численних його творах, оскільки поет був особливо вразливий до краси, до духовних ідеалів.

     Відзначаючи 200-річчя від дня народження нашого пророка, не можемо не згадати про ставлення Т.Шевченка до Бога, його віру та розуміння Всевишнього, а також про важливу релігійну складову його творів, його слово як християнина, який не міг не жити та дихати Україною. Власні думки з цього питання виклав Варварук Т.А. Прикметно, що вони звучали з вуст не просто вчителя християнської етики Млинівської гуманітарної гімназії, а кандидата богословських наук.

     Сучасні підходи до вивчення творчості Т.Г. Шевченка у навчальному закладі озвучив методист Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, магістр філології Піддубний М.А. Для українців, наголосив промовець, є дві книги – Біблія і Шевченків «Кобзар». Як Святе Письмо розписане на щодень упродовж усього церковного року, над яким належить роздумувати, десь так і з поезією Тараса Шевченка. Невеликими «дозами» — для самопізнання і самоосмислення. На кожному уроці і в позаурочний час. Сьогодні важливо, аби Шевченко співіснував із нами в сучасному інтелектуальному просторі. Як людина, як поет, художник і мислитель. Кожен має поставити перед собою запитання, ким є Шевченко для нього, а вчитель-словесник має знати, як допомогти дитині цей образ сформувати. Педагогам запропоновано рекомендації щодо вивчення життєвого і творчого шляху поет, який містить у собі великий виховний потенціал.

     Про звернення до творчості Великого Кобзаря, аналіз культу Т.Шевченка та його інтерпретацію у творчості сучасних письменників йшлося у виступі викладача кафедри української літератури Рівненського державного гуманітарного університету Хомечи Н.А.

     Урочистими моментами конференції були виступи бандуристів Михайла Лазарця, учня 9 класу Рівненського обласного ліцею, та Назара Волощука, заступника голови обласного відділення Національної Спілки кобзарів України. Виконані ними твори Т.Шевченка «Мені однаково», «Гайдамаки» та «Думи мої, думи мої…» стали важливим емоційним доповненням виступів промовців.

  • 31.03.2014
До списку новин