Консультаційна кімната Рівненської регіональної школи новаторства

ЗАДАТИ ПИТАННЯ


Додаткові роз’яснення щодо участі керівників гуртків у обласному етапі всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості»


Відповідає Давидюк Н. Ю., методист кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо-естетичного циклу та фізичного виховання РОІППО

 

Запитання 1. Які нормативні документи регламентують проведення обласного етапу всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» в 2014-2015 рр.?

Організація і проведення обласного етапу конкурсу регламентовані такими документами:

 –     наказ управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації «Про проведення обласного етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» від 27.10.2014 № 546;

  –      лист Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 12.11.14 № 01-16/1323, у якому подані методичні рекомендації щодо проведення Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» (лист МОНУ від 09.09.2014  № 14.1/10-2925).

   Запитання 2. У яких номінаціях буде проходити конкурс?

  Конкурс буде проходити в номінаціях, які визначені наказом управління освіти і науки Рівненської обласноїдержавної адміністрації  «Про проведення обласного етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» від 27.10.2014 № 546, п. 1. Зокрема, такі номінації:

  «Керівник гуртка вокального та музичного мистецтва» – сольний та хоровий спів академічного, народного, естрадного жанру, інструментальна гра (соло, ансамбль, оркестр), вокально-інструментальні ансамблі;

  «Керівник гуртка циркового та театрального мистецтва» – гімнастика, акробатика, клоунада, пантоміміка і меломіміка, еквілібристика, жонглювання, ілюзія, драматичний та музично-драматичний театр, театр ляльок, театр пантоміми, декламація, театр мод, агітбригади, вертеп тощо;

   «Керівник гуртка хореографічного мистецтва» – класична, народна, сучасна, естрадна та спортивна (рок-н-рол, бальна тощо) хореографія.

    Запитання 3. Які терміни подачі матеріалів на обласний етап конкурсу?

Матеріали переможців районного, міського етапів конкурсу подаються до 09 лютого 2015 року в Рівненськийобласний інститут післядипломної педагогічної освіти (наказ управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації «Про проведення обласного етапу Всеукраїнського конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів «Джерело творчості» від 27.10.2014 № 546, п. 4).

Запитання 4. Які матеріали потрібно подати на обласний етап конкурсу?

Матеріали включають: портфоліо керівника гуртка та заявку. Форма заявки подана у додатку до наказууправління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації від 27.10.2014 № 546.

Відповідно до методичних рекомендацій, які розроблені працівниками державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та подані в листі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 12.11.14 № 01-16/1323, матеріали портфоліо включають:

1.     Загальні відомості про учасника з фото (портрет, жанрове), характеристику його професійної педагогічної діяльності.

2.     Анотацію власного досвіду (тема, обґрунтування актуальності досвіду, його практична значущість для підвищення якості і результативності навчально-виховного процесу; система педагогічних дій: організаційні форми, прийоми, методи навчання і виховання; участь у семінарах, конференціях, змаганнях, освітніх проектах і програмах; впровадження досвіду на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівнях та інші відомості).

3.     Відомості про результативність педагогічної діяльності з додатковими матеріалами (грамотами, дипломами, сертифікатами, відгуками про роботу, скан-публікаціями у засобах масової інформації тощо).

4.     Розробки двох занять та одного масового заходу з повним дидактичним забезпеченням.

5.     Відеозапис занять, масового заходу.

6.     Список друкованих праць, публікації в мережі Інтернет (із зазначенням Інтернет ресурсу) та скан-копії статей (до 5-ти).

7.     Навчальну програму, за якою працює гурток. У разі використання навчальної програми з грифом МОН України зазначається тільки її назва та автори.

Зверніть увагу! Крім зазначених матеріалів, відповідно до методичних рекомендацій, керівник гуртка подає матеріали, які дозволяють представити його як фахівця, вихователя, наставника, методиста у категоріях: «Я – педагог», «Я – вихователь», «Я – творча особистість», «Я – громадський діяч», «Я – методист» тощо. Це можуть бути презентації досвіду роботи, подані за допомогою програми PowerPoint, відеоматеріали, есе тощо.

Запитання 5. Які можуть бути способи подачі матеріалів?

Учасники представляють власний досвід роботи, розробки занять та масового заходу у вигляді електронного портфоліо, (посилання на веб-сайт, де розміщено портфоліо учасника конкурсу подається у заявці). При відсутності такої можливості, матеріали можуть подаватись у вигляді папки з матеріалами портфоліо та диск із відеозаписами занять та масового заходу.

Запитання 6. Скільки часу мають тривати відеозаписи занять, масового заходу?

Відеозаписи мають тривати стільки часу, скільки необхідно для розкриття теми заняття, масового заходу, методики роботи з дітьми, інноваційних підходів, які використовує керівник гуртка, результативності роботи тощо.

Запитання 7. Чи можна використовувати у відеозаписах колажі різних виступів дитячих колективів на конкурсах, змаганнях тощо?

Відео-колаж буде доречним при презентації діяльності керівника гуртка в  категоріях: «Я – педагог», «Я – вихователь», «Я – творча особистість», «Я – громадський діяч», «Я – методист» тощо.

Відеоматеріали заняття гуртка повинні відображати розкриття певної теми, яка передбачена змістом навчальної програми за якою працює керівник гуртка.

Зверніть увагу! Вміщені у портфоліо матеріали повинні відповідати темі досвіду, який заявлений керівником гуртка, а дидактичні матеріали – відеозаписам. 

 


Наверх

Які засади управління проектно-цільовою діяльністю ЗНЗ?

 

Микола Люшин, завідувач кабінету

координації методичної роботи та управління навчальними закладами Рівненського ОІППО, кандидат педагогічних наук

 

Невід’ємною складовою системи організаційно-педагогічних засад управління є підготовка методичних рекомендацій.

Підготовку та видання методичних рекомендацій у загальноосвітніх навчальних закладах (далі – ЗНЗ) здебільшого спрямовано на забезпечення реалізації поточних навчальних завдань (методичні рекомендації з написання доповіді, реферату; з організації навчальної практики, самостійної роботи учнів; з вивчення певного предмета тощо).

Методичні рекомендації можуть виконувати функції засобу управління, якщо їх укладають для забезпечення реалізації певного управлінського завдання. Так, якщо в ЗНЗ прийнято рішення про розробку й реалізацію цільових проектів, то недостатньо провести з цієї проблеми засідання педагогічної ради (методична організація засідання педагогічної ради), тому що в її засіданні візьмуть участь лише педагогічні працівники. Доцільно підготувати й розповсюдити методичні рекомендації, які дають можливість зафіксувати, зберегти та поширити інформацію й досвід, нагромаджені під час підготовки засідання педагогічної ради, і таким чином забезпечити залучення до розробки й реалізації цільових проектів учнів, батьків, громадськість. Такі рекомендації дають змогу започаткувати нові форми організаційної поведінки, створювати та підтримувати певні традиції, роблять процес вирішення управлінських завдань більш технологічним [2].

Бажано, щоб методичні рекомендації доповнювали рішення, які приймають ради та педагогічні ради навчальних закладів. Якщо рішення колегіальних органів визначають, що робити, то методичні рекомендації озброюють виконавців технологіями реалізації управлінських завдань.

Суть проектно-цільового управління в ЗНЗ полягає в розробці цільових проектів із метою реалізації проблем, які потребують негайного вирішення. Проектно-цільовий підхід до управління дає змогу побачити об’єкт експертизи в системі, проаналізувати його, зазначити параметри, визначити ступінь їх відхилення від норми. Розробка таких проектів, спрямованих на досягнення генеральної мети як головного кінцевого результату діяльності, дає змогу сформувати модель управління, яка на певний період орієнтує й скеровує роботу всього колективу. Від обґрунтованості та збалансованості всіх компонентів проекту, урахування чинників, що забезпечують його виконання, залежить реальність і якість його реалізації.

Особливий акцент робиться на цілях, які ставляться з урахуванням діяльності школи з конкретної проблеми за минулий рік. При цьому беруться до уваги ускладнення, з якими зіткнувся навчальний заклад упродовж попереднього навчального року, аналізуються критерії успішного досягнення тієї чи іншої мети, найбільш важливими з яких вважаються:

- гуманізація й гуманітаризація освіти;

- диференціація та індивідуалізація навчання й виховання;

- стандартизація освіти й розвиток шкільного варіативного компонента освітньої підготовки учнів;

- поглиблення змісту загальноосвітньої підготовки учнів з окремих предметів або освітніх галузей знань;

- науково-методичне забезпечення педагогічного процесу;

- оволодіння новими педагогічними технологіями;

- розробка методики сімейного навчання тощо.

Сутність планування полягає у визначенні основних напрямів діяльності та заходів із визначенням конкретних виконавців і термінів виконання. Метою планування в навчальному закладі є вироблення узгоджених дій адміністрації, педагогічного колективу, з одного боку, та колективу учнів – з іншого.

Досягнення успіху можливе за обов’язкового виконання таких умов:

- визначення рівня знань колективу з проблеми на початку планування;

- чітке уявлення про той рівень, на який має бути піднята робота на кінець запланованого періоду;

- вибір ефективних шляхів і засобів діяльності.

Для розробки проектно-цільової програми формується робоча група та координаційна рада. Проект програми базується на основі концепцій навчального закладу з урахуванням пропозицій усіх структурних підрозділів та має відповідати таким критеріям:

- конкретність і можливість реалізації на кожному етапі;

- чітке обґрунтування кінцевих результатів;

- урахування принципу оптимальності.

Здійснення планування потребує спеціальних знань, умінь і навичок, які дають змогу чітко сформулювати мету, уміння, глибоко аналізувати рівень досягнення поставлених цілей і завдань. Усі цілі програми мають бути конкретизовані, узгоджені за терміном виконання, технологіями та засобами їх засвоєння.

Робоча група ознайомлюється з основними вимогами до програми, прогнозом кінцевих результатів, цілями та завданнями, ураховує засоби, ресурси, способи засвоєння, можливості контролю та корекції програми.

Проектно-цільовий підхід дає змогу розібратися в складній ієрархії проблем і цілей, виділити головну мету, визначити черговість реалізації цілей.

Основою проектно-цільової програми є стратегічна мета. Після визначення головної мети відбувається ранжування цілей за ступенями їх значення, узгоджуються супідрядні цілі. Членування цілей у проектно-цільовому плануванні проводиться до формування завдань, способом розв’язання яких є певні дії, що здійснюються в такому ж порядку.

Загальні риси всіх проектно-цільових програм, незалежно від їх змісту та обсягу:

- спрямованість на мету, кінцевий результат, підпорядкування всіх заходів і дій у межах програми меті та кінцевому результату;

- розробка системи показників, які мають кількісний і якісний характер;

- об’єднання під загальним управлінням усіх організацій і виконавців, від початку до завершення робіт, у певних організаційних межах;

- чітке визначення функцій, відповідальних і термінів реалізації завдань;

- включення програми в перспективне планування;

- гнучка система управління, яка відповідає особливостям програми і максимально наближена до виконавців.

Така технологія планування передбачає необхідність включення в цей процес більшої частини або всіх членів педагогічного колективу. Подібна методика роботи над загальношкільним планом надає можливість зробити його надбанням усіх і кожного, досягти єдності поглядів у педагогічному колективі при вирішенні проблем у процесі роботи над розділами плану, розвивати творчу активність та організаторські здібності членів колективу, створювати позитивний мікроклімат, забезпечувати розвиток шкільного колективу загалом.

Визначивши структуру плану на нараді при директорові, доцільно укомплектувати тимчасові ініціативні групи, що передбачає:

- добре знання директором очолюваного ним колективу;

- виявлення лідерів первинних творчих груп;

- знання педагогічних нахилів, організаторських і творчих здібностей членів колективу;

- з’ясування психологічних особливостей кожної особистості, вдале поєднання їх у сумісні групи.

Умови, необхідні для організації проектної діяльності.

На процес організації проектної діяльності в навчальному закладі впливає низка суб’єктивних та об’єктивних умов.

Серед суб’єктивних умов насамперед можна виділити пізнавальні процеси, від яких залежить як перебіг проектної діяльності, так і її результат. До них належать індивідуальні властивості:

- сприймання (вибірковість, спостережливість);

- уваги (довільність, стійкість);

- уяви (відтворюваність, творчість, фантазування);

- мовлення (зв’язність, логічність, точність);

- мислення (гнучкість, критичність, самостійність);

- пам’яті (швидкість, сталість, відтворення).

Показником сприятливих умов для ефективної організації проектної діяльності є внутрішня готовність члена колективу – його адекватна настанова на майбутню діяльність, про що свідчать сформовані мотиваційні, пізнавальні, емоційні та вольові процеси особистості.

Об’єктивні умови залежать від соціального середовища, у якому відбувається проектна діяльність. До таких умов належать:

- кадрові;

- організаційно-педагогічні;

- соціально-педагогічні;

- дидактичні.

Кадрові умови передбачають готовність керівника, педагога до організації та супроводу проектної діяльності, виражену комплексом спеціальних здібностей, серед яких особливе місце займають проектні здібності. Вони виявляються в умінні ефективно здійснювати проектну діяльність і навчати цього інших, організовувати проектну діяльність різного рівня самостійності відповідно до індивідуальних можливостей кожного члена колективу. При цьому керівник проекту, яким найчастіше може бути директор навчального закладу, має виконувати дві ролі – лідера та менеджера в управлінні проектом і керуванні проектною командою.

Організаційно-педагогічні умови забезпечують установлення в процесі проектної діяльності суб’єкт-суб’єктної взаємодії вчителя й учня, передбачають наявність необхідної матеріально-технічної бази (навчальні прилади, комп’ютери, оргтехніка, витратні матеріали тощо) і відповідного інформаційного забезпечення (книги, відеоматеріали, веб-ресурси тощо).

Продуктивність проектної діяльності забезпечує низка соціально-педагогічних умов, серед яких доцільно виділити такі:

- опора на суб’єктний досвід членів колективу;

- застосування особистісно зорієнтованого підходу у виборі виду та змісту проекту;

- стимулювання самодіяльності членів колективу;

- визначення поля діяльності, пов’язаного з проблемами реального життя;

- передбачення в процесі роботи над проектом виконання членами колективу різних ролей у груповій діяльності;

- наявність можливостей для формування навичок соціально цінної поведінки.

Єдність змістової та процесуальної складових проектної діяльності забезпечують дидактичні умови, найбільш вагомими з-поміж яких є такі:

- наявність мотиваційного середовища для проектної діяльності;

- актуальність змісту, складність і реальність для розв’язання членами колективу проблем проектної діяльності;

- можливість практичної реалізації творчих ідей;

- відповідність типів проектів віковим проявам пізнавальних інтересів школярів;

- поступовий перехід від виконання проектних завдань до самостійного висування цілей і проблем;

- виконання різних за тематикою, тривалістю та змістом проектів.

Отже, визначені об’єктивні та суб’єктивні умови відображають основні вимоги до організації проектної діяльності в навчальному закладі.

Як навчити учнів планувати роботу над проектом?

Проект для учнів – це:

- можливість щось зробити самостійно чи з товаришами;

- нова й незвична діяльність, яка допомагає виявити свої нахили та здібності, самоствердитися, застосувати свій життєвий досвід;

- дослідження;

- корисна справа, пов’язана з виготовленням потрібної речі, яку можна публічно продемонструвати;

- нові відкриття й нові знання;

- просто цікава справа.

В основі кожного проекту має лежати близька й актуальна для учнів проблема. Саме вона мотивує діяльність, спрямовану на її розв’язання (нагадаємо, що в період виникнення методу проектів як педагогічного явища він мав іншу назву – метод проблем).

Обов’язковою складовою структури проектної діяльності є етап планування.

Плануючи діяльність учнів, учитель з’ясовує для себе такі питання:

1. Для чого створюється цей проект? Чи існує потреба в даній ситуації саме в такій формі роботи?

2. Що потрібно створити в результаті? Як це буде використовуватися?

3. Чи зрозумілою для учнів буде висунута проблема? Чи доступною для розв’язання буде вона? Чи зацікавить вона дітей?

4. Яким має бути проект щодо відповідності всім методичним і організаційним вимогам?

5. Хто буде учасником проекту? Яким чином кожен із учасників зможе втілити задум?

6. Які знання й уміння потрібні учням для роботи над проектом? Якими новими знаннями й уміннями вони оволодіють у процесі діяльності? Як краще організувати цей процес?

7. Що необхідно підготувати до початку діяльності учнів?

Учні як активні учасники проекту беруть безпосередню участь у плануванні діяльності. Враховуючи вік школярів, учитель, за необхідності, допомагає складати план за такими питаннями:

1. Чому це важливо для мене? (Мотивація діяльності).

2. Навіщо я буду працювати над проектом? (Мета діяльності).

3. Що для цього я зможу зробити? (Завдання діяльності).

4. Як я буду це робити? (Способи діяльності).

5. Що мені буде потрібно для роботи? (Засоби діяльності).

6. Що я отримаю в результаті? (Результат діяльності).

Який проект можна вважати інноваційним?

Інноваційним вважають той проект, у якому запропоновано нові шляхи розв’язання окремих і загальних суспільних (педагогічних) проблем, нові форми, методи, прийоми, систему діяльності, раніше невідомі науці, практиці, або передбачено суттєву модифікацію вже відомих шляхів вирішення сучасних завдань [3].

Що означає розробити й реалізувати інноваційний проект?

Розробити й реалізувати інноваційний проект означає:

- скласти документ, у якому визначатимуться мета, завдання, перелік, послідовність дій, виконавці і сфера їхньої відповідальності, необхідні ресурси, процедура контролю за ходом реалізації передбачених заходів;

- здійснити сукупність взаємопов’язаних заходів, що мають забезпечити досягнення очікуваних результатів у встановлені терміни – поліпшити діяльність навчального закладу та налагодити нову систему гуманних стосунків і комунікацій між різними суб’єктами освітнього процесу та зовнішнього середовища [7].

Складові технології розробки та захисту інноваційного проекту.

Технологія розробки та захисту інноваційного проекту може бути представлена у вигляді послідовного здійснення циклу певних кроків.

І. Підготовчий етап.

1. Визначення тематики й рівня інноваційного проекту.

Змістом інноваційного проекту можуть бути педагогічні процеси в конкретному навчальному закладі (розробка цільового проекту розвитку загальноосвітньої школи, гімназії, ліцею, колегіуму тощо) або актуальні проблеми та перспективи розвитку системи освіти на районному рівні (розробка проекту регіональної освітньої політики, нових освітніх технологій, навчально-методичних комплексів, засобів контролю й оцінки спроектованої системи, формування управлінської та сервісної структури тощо).

За напрямами діяльності інноваційні проекти можуть бути:

- навчальні – спрямовані на розв’язання актуальних дидактичних проблем;

- виховні – спрямовані на розв’язання актуальних проблем виховання;

- розвивальні – спрямовані на розвиток певних характеристик об’єктів діяльності;

- організаційні – спрямовані на впровадження нових моделей організації діяльності;

- методичні – спрямовані на розв’язання проблем методичного характеру;

- просвітницькі – покликані вирішувати проблеми педагогічної просвіти батьків;

- матеріально-технічні – спрямовані на створення та зміцнення матеріальної бази школи, обладнання й оформлення приміщень, розв’язання господарських проблем [4].

Тему конкретної інноваційної програми обирають автори (методисти або вчителі) самостійно, виходячи з особистого досвіду, попередніх теоретичних напрацювань, специфіки та конкретних запитів чи потреб навчального закладу або регіону.

2. Створення робочої групи, розподіл обов’язків, завдань, забезпечення необхідними ресурсами.

3. Розробка структури інноваційного проекту та календарного плану роботи над ним.

Структура інноваційного проекту має передбачати розкриття таких питань:

- обґрунтування актуальності обраної теми (проблеми);

- аналіз стану й тенденцій змін педагогічної системи відповідно до прогнозу змін соціального замовлення;

- результати проблемно зорієнтованого (відповідно до тематики проекту) аналізу педагогічної системи та пріоритетних проблем, що вимагають нововведень;

- концепція нової моделі педагогічної системи;

- стратегія та основні завдання переходу до нової моделі педагогічної системи;

- конкретизація завдань найближчого етапу розвитку педагогічної системи в інноваційному режимі функціонування;

- обґрунтування плану дій щодо реалізації інноваційного проекту.

ІІ. Основний етап.

1. Аналіз і прогноз впливу на педагогічну систему зовнішнього середовища, соціального замовлення.

2. Аналіз вихідного стану й тенденцій змін педагогічної системи.

3. Проблемний аналіз стану педагогічної системи.

4. Розробка концепції (моделі) оновленої педагогічної системи.

5. Розробка стратегії та завдань переходу до нової моделі педагогічної системи.

6. Конкретизація завдань першого етапу переходу до нової моделі.

7. Розробка плану реалізації інноваційного проекту.

8. Загальне редагування й оформлення плану інноваційного проекту.

ІІІ. Завершальний етап.

1. Експертиза та обговорення проекту в колективі.

2. Зовнішня незалежна експертиза.

Експертна оцінка інноваційного проекту здійснюється на основі таких параметрів і показників:

- мотиваційний бік: новизна (теоретична, практична, суб’єктивна), актуальність (для всієї системи освіти, для одного чи кількох компонентів системи освіти), можливість реалізації (у змісті освіти, в освітніх технологіях, у формах і методах роботи);

- змістовий бік: перспективність (у найближчий час, у недалекому майбутньому, у далекому майбутньому), мобільність (швидка, посередня чи повільна адаптація), цілісність (повна, значна чи часткова модернізація системи освіти);

- операційний бік: результативність (значно, посередньо чи незначною мірою підвищує рівень розвитку членів колективу), надійність (стабільність у роботі членів педагогічного колективу, незначні зрушення, відсутність позитивних зрушень), економічність (потребує додаткового фінансування, незначного фінансування, значного додаткового фінансування).

3. Представлення проекту на захист. Офіційна експертиза.

Зміст представленого на захист проекту містить такі розділи:

- назва проекту;

- мета проекту;

- змістова частина: модель об’єкта діяльності (структура, принципи внутрішньої організації та особливості функціонування об’єкта, теоретичне обґрунтування проблеми); технологія (основні шляхи досягнення мети проекту та їх обґрунтування на основі досягнень сучасної науки й перспективного педагогічного досвіду); параметри стану об’єкта, система контролю за ним, реальний та очікуваний стани об’єкта;

- кадрове забезпечення інноваційного проекту;

- організаційне забезпечення проекту;

- матеріально-технічна база;

- фінансове забезпечення;

- операційна частина (конкретні заходи суб’єктів: зміст, учасники, дата, відповідальні за виконання).

4. Захист інноваційного проекту.

До участі в захисті допускаються групи авторів інноваційних проектів, які попередньо пройшли офіційну експертизу [6].

Критерії оцінювання проекту?

- актуальність і значущість висунутих проблем, доцільність і привабливість нової моделі розвитку системи;

- авторський характер: індивідуальність, оригінальність і новизна, ефективність використаних методів дослідження та обробки отриманих результатів;

- колективний характер підготовленого проекту, активність його учасників відповідно до їхніх індивідуальних можливостей;

- характер відносин і взаємодопомоги учасників проекту;

- логічна культура, системність, наявність чіткої внутрішньої структури та зв’язків;

- чіткість викладу, коректність використаної термінології;

- повнота структури, висвітлення проблеми, використання знань з інших галузей, інформаційна достатність;

- уміння аргументувати свої висновки, відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей членів групи;

- естетика оформлення результатів виконаного проекту [1].

Як представити проект для отримання грантів?

Окремі фонди, що підтримують діяльність неурядових організацій в Україні, вимагають, крім опису проекту, вимагають подання анкети чи реєстраційної картки з інформацією про проект, заповненої за відповідною формою (залежно від того, подається проект від фізичної, юридичної особи чи спрямований на підтримку групової закордонної поїздки), та анотації проекту.

Анкета проекту

1.      Інформація про проект.

1.1. Назва проекту.

1.2. Засоби реалізації проекту: організація навчання / стажування, форуми (проведення конференцій, семінарів, симпозіумів, конгресів та ін.), творча робота або дослідження, підтримка інфраструктури, інформування (опублікування, виставки, ярмарки, фестивалі тощо), проведення конкурсів, сплата внесків.

1.3. Спрямування проекту: збереження, удосконалення, розвиток, створення, застосування, поширення.

1.4. Сфера реалізації проекту: соціальна, економічна, масової інформації, освітня, наукова, духовна, екологічна, охорони здоров’я.

Сферою використання результатів реалізації проекту можуть виступати як складові сфери реалізації проекту, так і будь-які доповнення до неї.

1.5. Термін реалізації проекту.

1.6. Очікувана сума коштів.

2. Інформація про організацію (для проекту від юридичної особи).

3. Інформація про керівника проекту.

Анотація проекту

В анотації проекту має бути чітко й лаконічно розкрито його зміст за такою схемою:

- назва проекту;

- назва організації, що подає проект;

- у чому полягає актуальність проекту, на розв’язання якої суспільної проблеми його спрямовано;

- що конкретно і яким чином передбачається здійснити впродовж терміну реалізації проекту;

- які кошти і з яких джерел передбачається використати для здійснення проекту;

- які інші організації братимуть участь у реалізації проекту.

Обсяг анотації має складати не більше однієї сторінки тексту [12].

Типові помилки, які трапляються в організації проектної діяльності.

Аналіз педагогічного досвіду дає змогу зробити висновок, що все частіше метод проектів застосовується в освітній діяльності як одна з форм продуктивного управління, навчання та виховання. Проте досі він не посів належного місця в педагогічній практиці через низку причин.

По-перше, аналіз змісту навчальних програм і підручників свідчить про те, що вони орієнтують учителів на впровадження інтерактивних, розвивальних та продуктивних методів і технологій навчання, серед яких – метод проектів, однак кількість завдань, пов’язаних із розробкою навчальних проектів, є недостатньою.

По-друге, спостереження та аналіз навчальних проектів, тестування й опитування педагогів дають змогу констатувати, що проблема організації проектної діяльності учнів часто перебуває поза увагою вчителів. Застосування методу проектів здебільшого відбувається інтуїтивно, оскільки не підкріплюється фаховою підготовкою та відповідним науково-методичним супроводом.

По-третє, бракує методичної літератури з означеної проблеми, тому під час організації роботи над проектом із структури діяльності випадають важливі складові (найчастіше мотиваційний компонент, етап планування діяльності, колективне вироблення критеріїв оцінювання); часто не враховуються такі умови проектної діяльності, як актуальність проблеми для учасників проекту, самостійність у визначенні шляхів розв’язання проблеми, використання інформації з різноманітних джерел.

По-четверте, робота над проектами відбувається несистематично, оскільки потенціал методу проектів для навчання й розвитку школярів повністю не розкрито.

По-п’яте, надмірна завантаженість педагогів не дає їм змоги організувати діяльність учнів згідно з розробленими вимогами. Нестача часу призводить до формального підходу, унаслідок цього етап безпосереднього виконання проекту часто переноситься на позаурочний час, діяльність у школі обмежується лише презентацією результатів [5].

Разом із тим, збільшується кількість освітян, зацікавлених порушеною проблемою. І це не дивно, оскільки вміння користуватися методом проектів – показник високої кваліфікації педагога, його прагнення підвищити власний професійний рівень, а також бажання опанувати сучасну організаційну культуру діяльності. У цьому контексті доречними будуть такі поради.

Не треба сподіватися, що ми зможемо десь побачити, як «правильно» організувати проектну діяльність, а потім повторити. У цій діяльності немає (і не може бути) єдиних рецептів, оскільки вона є глибоко індивідуальною й залежить від конкретного проблемного поля, мети діяльності, вибору шляхів розв’язання проблеми. Головне – тримати в полі зору ознаки проектної діяльності та принципи, на яких вона будується.

Обов’язково необхідно окреслювати для себе довгострокову педагогічну мету (розвинути пізнавальні інтереси учнів; навчити учнів бути відповідальними; здружити колектив дітей; привернути увагу батьків до школи тощо), підпорядковувати їй зміст діяльності членів колективу.

Не треба захоплюватися зовнішньою формою продукту діяльності чи презентацією проекту на шкоду його змістовому наповненню. Не забуваймо, що проектна діяльність має бути «діяльністю від усього серця».

Слід намагатися відійти від канонів (чи стереотипів) традиційної педагогіки, де кожен крок учня перебуває під контролем учителя. Надаваймо дітям можливість виявляти свою особистість, ствердити себе у колективі. Можна навіть давати змогу їм помилитися. Можливо, їхні помилки призведуть до виявлення нових проблем, а звідси – й ідей наступних проектів.

Безперечно, проектна діяльність має значний потенціал, проте не треба забувати історичні уроки, коли надмірне захоплення соціальною спрямованістю методу проектів зашкодило якості освітніх послуг. Робота над проектом повинна бути для членів колективу очікуваною подією, а не буденністю.

З урахуванням проектно-цільового підходу до управління навчальними закладами нами укладено й апробовано в освітньому просторі Гощанського, Демидівського й Дубровицького районів Рівненської області відповідні науково-методичні рекомендації.

З огляду на вищезазначені положення, ідеї та висновки рекомендовано:

1. Обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти:

1.1. Здійснювати інформування керівних і педагогічних працівників щодо теоретико-методологічних засад проектування, різноманітності та типів проектів, їх можливої тематики, практичних етапів здійснення, експертизи та оцінювання проектної діяльності.

1.2. Сприяти поширенню в регіонах програми «_______________________», спрямованої на вирішення проблем ______________________________ шляхом ____________________________________________________________________.

1.3. Забезпечувати науково-методичний супровід реалізації заходів у регіонах у рамках проектів «__________________________________________», «__________________________________________________________________»,

«__________________________________________________________________».

2. Районним, міським методичним кабінетам, центрам:

2.1. Забезпечити проведення в ході засідань районних, міських методичних об’єднань учителів практикумів «Поетапне планування діяльності учасників навчально-виховного процесу при розробці і реалізації навчальних проектів» (201_-201_ рр.).

2.2. Започаткувати в міжкурсовий період соціально-просвітницькі тренінги з проблем психодіагностичного забезпечення взаємодії учня й учителя в площині проектної діяльності, інших аспектів проектної освіти.

2.3. Сприяти презентації цільових проектів ЗНЗ із актуальних проблем управління або моделей оригінального типу освітньої практики, розроблених і реалізованих упродовж трьох останніх років, на Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій (м. Черкаси), щорічній Міжнародній виставці «Сучасні навчальні заклади», Міжнародній виставці навчальних закладів «Сучасна освіта в Україні», Національній виставці-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (м. Київ), інших професійних виставкових заходах.

3. Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів:

3.1. Визнати проектну технологію, метод проектів в управлінській діяльності як спосіб зміни або оновлення моделі функціонування школи, як важливий аспект розвитку життєвої компетентності учасників педагогічного процесу.

3.2. Звертати особливу увагу при створенні й упровадженні освітніх проектів на організацію проектної роботи на різних рівнях, формування команд проектів, розвиток інформаційної інфраструктури школи, прогнозування можливих помилок у проектуванні систем управління.

3.3. Створити творчі групи вчителів із проблем використання проектної технології у внутрішньошкільній методичній роботі.

3.4. Упроваджувати в систему роботи експертизу якості проектної діяльності.

3.5. Досвід проектування програм розвитку школи в умовах оновлення змісту освіти презентувати на регіональних конкурсах-ярмарках педагогічної творчості у 201_-201_ рр.

Отже, розробка науково-методичних рекомендацій з означеної проблеми за технологією науково-методичного супроводу, їх упровадження в масову педагогічну практику є однією з форм проектної діяльності. Проект щодо апробації методичних рекомендацій у системі підвищення кваліфікації розглядається нами як дієва форма підготовки керівних і педагогічних працівників до впровадження освітніх інновацій, що передбачає розробку інструментарію їх реалізації. Саме у процесі курсової підготовки на етапі захисту проекту слухачі курсів активно обговорюють методичні рекомендації та адаптують їх до практичного використання. Рекомендації сприяють розвитку проектної культури шляхом формування технологічних знань, умінь аналізу теоретичного матеріалу та самоаналізу професійно-педагогічної діяльності, проектуванню шляхів розв’язання конкретних проблем із допомогою інновацій, активізації рефлексивно-прогностичного мислення. Організація управління інноваційними проектами створює комфортні умови для спільної продуктивної діяльності всіх суб’єктів освіти. Тому необхідно надавати перевагу такій системі управління, яка буде враховувати не лише окремі фактори (людські, інформаційні, матеріально-технічні, фінансові), але і їхню інтегративну взаємодію.


Література

 

1.              Вердіна С. В., Панченко А. Г. Педагогічна рада: нестандартні форми : [навч.-метод. посіб.] / С. В. Вердіна, А. Г. Панченко. – Х. : Вид. гр. «Основа», 2007. – С. 92-96.

2.              Жерносек І. П. Організація науково-методичної роботи в школі / І. П. Жерносек. – Х. : Вид. гр. «Основа», 2006. – 128 с.

3.              Інноваційна діяльність ЗНЗ / упоряд. Л. Галіцина. – К. : Вид. дім «Шкільний світ» : Вид. Л. Галіцина, 2005. – 128 с.

4.              Мармаза О. І. Інноваційні підходи до управління навчальним закладом / О. І. Мармаза. – X. : Вид. гр. «Основа», 2004. – С. 55-58.

5.              Мармаза О.І. Проектний підхід до управління навчальним закладом / О. І. Мармаза. – Х. : Вид. гр. «Основа», 2003. – 80 с.

6.              Науково-організаційні основи експертизи інноваційної діяльності в регіоні : наук.-метод. посіб. / ред. Л. І. Даниленко. – К. : Логос, 2006. – С. 71-83.

 

7.              Освітній менеджмент : навч. посіб. / ред. Л. Даниленко, Л. Карамушка. – К. : Шк. світ, 2003. – 400 с.

8.              Полякова Г. А. Технології реалізації цільового управління загальноосвітнім навчальним закладом в умовах нестабільності / Г. А. Полякова // Імідж сучасного педагога. – 2006. – № 3-4. – С. 99-102.

9.              Третьяков П. И. Управление школой по результатам: практика педагогического менеджмента / П. И. Третьяков. – М. : Новая школа, 1997. – 288 с.

 

10.         Управление развитием школы : [пособ. для руководителей образовательных учреждений] / ред. М. М. Поташник, В. С. Лазарев. – М. : Новая школа, 1995. – 464 с.

 

11.         Управління проектами в закладах освіти : науково-метод. посіб. / ред. Л. А. Онищук. – К. : Вид-во ТОВ «Фонд юрнауки АПС», 2007. – 250 c.

 

12.         Школа і фінанси: як правильно організувати фінансові потоки в школі / упоряд. Л. Галіцина. – К. : Шк. світ, 2008. – C. 94-105.


Наверх